Ось уже й відшумів Новий рік. Подарунки, сміх, загадування бажань, дзенькіт бокалів та феєрверки... Тепер всі готуються зустрічати інше свято- чудесне Різдво. А я між цими святами відпочиваю і займаюсь нічогонеробством:) Це в мене дуже добре виходить:)
Тому покажу вам ще минулорічну лялю- вона дуже дорога для мене. Шилась на замовлення, але коли я закінчила її, поглянула їй в очі, взяла на руки і обняла- зрозуміла, що не зможу її нікому віддати. Часом в мене буває таке відчуття, але я стараюсь його побороти. А тут зрозуміла-буду дуже жаліти, якщо віддам її. Тому в екстренному порядку за дві ночі зшила іншу, а цю дівчинку залишила собі. Вона сидить тепер собі спокійненько на поличці біля мого робочого місця і коли я піднімаю очі і зустрічаюсь з нею поглядами-так радію, що вона в мене є :) Моя Ляля...
Хорошенькая девочка.Мне бы тоже было жаль расставаться с такой миленькой.
ВідповістиВидалитиСпасибі, Вікторія! :)
ВидалитиОна красуня! И очень правильно - когда не можешь и не расстаешься с теми, кого полюбила) У меня, думаю из-за того что полюбила, многие куколки выставленные в инетмагазины не продаются - не могу отпустить).
ВідповістиВидалитиПоэтому одну из любимиц решила подарить, приглашаю на конфетку) http://uliakostyk.blogspot.com/2013/01/blog-post.html
Дякую, Юля! На цукерочку вже записалась:)
ВидалитиОлечка, какая прекрасная и трогательная история! И какая чудесная Твоя Ляля! Да, куколки они такие...У меня вот мои лосики дома остались, рука не поднялась их выставить на продажу, и поставить их негде - лежат себе в коробочке и ждут своего часа - или особенных новых хозяев или большого дома с кучей полочек и камином для них:) А с зайцами мне тоже тяжело расставаться - даже когда отнесла их в магазин - не хотелось уходить, и даже мысли приходят их забрать домой:) Ну пусть повисят в веселой компании чудесных игрушек - вдруг найдут своего хозяина:)
ВідповістиВидалитиТи мене розумієш:) Іноді віддаю іграшки легше, а іноді так не хочеться розлучатись з ними. Але кожна іграшка варта дому і люблячих хазяїв, тому і треба ділитись радістю з іншими і вміти відпускати їх:)
ВидалитиТочно-точно, эх, нужно себя воспитывать:)
ВидалитиДуже гарна ляля) Я не уявляю як можна розлучатись з такими гарними і живими оченятами) Це мабуть дуууже важко!
ВідповістиВидалитиУ мене також я парочка фаворитів. Наче робила виключно для себе)
Дякую, Інна! Та в кожної лялі ніби свій характер і деякі- більш співзвучні мені-дійсно тяжко відпускати. Але з іншого боку- в мому домі таки на всіх місця не вистачить- а шити хочеться все нові і нові персонажі:)
ВидалитиОля, это так трогательно — сшила себе близкую, родную душу. Прекрасная предрождественская сказка:)
ВідповістиВидалитиДякую! Захотілось поділитись з читачами своїми емоціями та відчуттями.
ВидалитиОлечка, яка гарнюня! В мене іноді також таке буває))))) Так буває важко розставатися з улюбленцями!
ВідповістиВидалитиЦе точно:)
ВидалитиОлечка, сколько красоты в твоих куколках! Зашла в гости, а уйти никак не могу!
ВідповістиВидалитиЯ всегда тебе очень рада! Заходи почаще:)
ВидалитиИ - спасибо большое!!!
Такая милая улыбка :)
ВідповістиВидалити