Всім привіт!!! Давненько я сюди не заглядала, а пора вже взяти віника, вимести павутиння із закутків мого блогу і населити його новими жителями:)
Але нові лялечки будуть пізніше, а поки я хотіла зробити невеличкий книжковий огляд. Я вже розповідала, що дуже люблю хороші дитячі книги (навіть мріяла якийсь час бути ілюстратором - може колись - хто зна...) і витягти мене з книгарні без чергової свіженької та запашної книги майже неможливо:)
Ось частина наших з чоловіком книжкових запасів - надіюсь, з часом це буде не одна висока гірка книг:)
А тепер детальніше про одну з них - казку Ганса Крістіана Андерсена "Стійкий олов'яний солдатик" з ілюстраціями російського художника Антона Ломаєва. Думаю, цю історію читали всі і немає ніякої потреби описувати сюжет. Лише скажу, що в дитинстві дуже любила цю казку, мала також хорошу книжечку, ілюстрації якої могла довго роздивлятись, тому дуже зраділа, коли знайшла тепер цю казку з такими ілюстраціями.
Художник писав, що хотів зобразити тут не стільки самого солдатика, скільки іграшковий, дитячий світ, в якому той жив. І це йому вдалось - дивлячись на цей світлий світ, наповнений любов'ю батьків, дитячою радістю та забавами, мимоволі забуваєш, що Андерсен розповідає нам все таки дуже сумну історію. А надзвичайно промальовані деталі, цікаві композиції, вдалі характери зачаровують нас і книгу не хочеться випускати з рук. Люблю діставати книги з полички час від часу, просто гортати і знаходити щоразу щось нове, непомічене раніше. Ця книга саме з таких.
А тепер декілька хороших сканів з книги для кращого враження
Спасибі, що знайшли час переглянути книгу разом зі мною! Обіцяю кожного дня кожного місяця робити невеличкий огляд улюблених книг. Може комусь пригодяться мої публікації і хтось захоче придбати собі чи дитині хорошу книгу. Буду дуже рада!
П.С. Дуже хотіла подякувати
Ані з блогу
Deco Toys за можливість пофотографувати її фотоапаратом. Аня з своєю великої сім'єю приїджала сюди до родичів в гості і ми просто не могли не зустрітись. Надзвичайно цікаво було побачити Аню "вживу", поспілкуватись з нею, адже вже так давно дружимо блогами. І Аня - добра душа - знаючи, що в мене поламався фотоапарат, дала мені свій дзеркальний на цілий день . О, я вже з ним відірвалась - нафотографувала і іграшки, і книги, і наш інтер'єр. Відчула себе фотокореспондентом у власній квартирі:)
Аня, ще раз тобі дякую! :)